7 травня у селі Соколів Курнинської територіальної громади перепоховали останки 100 воїнів Червоної армії, яких знайшли пошуківці. Особи дев'ятьох загиблих вдалося встановити.
Про це Суспільному розповів заступник голови громадської організації "Історико-патріотичне об’єднання "Пошук" Вадим Баранівський. За його словами, серед встановлених осіб троє – українці.
"Імена дев'яти солдат є відомими, зокрема троє – українці, також є воїни з Узбекистану та Росії, – каже Вадим Баранівський. – Всіх вдалося встановити завдяки, так званим смертним медальйонам. В них були записки, які вдалося прочитати. Частину останків не вдалося відділити, щоб їх передати додому. Таких солдат, наприклад з Узбекистану, ніхто не забирає. Тому було вирішено перепоховати їх тут".
Під час Другої світової війни, у липні 1941 року, на території Курнинської територіальної громади загинуло понад 500 солдатів Червоної армії, які намагалися зупинити просування німецьких військ трасою Житомир – Новоград-Волинський.
"Станом на 7 липня 1941 року є донесення, що частина медкорпусу, а це близько 2000 людей, не мала особистої зброї, а 10 липня вони вже вступили в бій, – говорить Вадим Баранівський. – У цих краях воювала П'ята армія генерала Потапова, зокрема 22-й механізований корпус. Бій був дуже жорстокий, село декілька разів переходило то до одних, то до інших, і все ж залишилося за німцями, бо вони жорстко оборонялися і нашим не дали ніяких шансів".
Галина Тимофіївна з родиною приїхала до села Соколів на поховання батька Тимофія Пасіки, який загинув під час бойових дій у Другій світовій війні. Востаннє жінка бачила батька, коли їй було 2 роки.
"Мені було 3 місяці, як його забрали в армію, а у два роки він надіслав телеграму, щоб ми приїхали з мамою на прощання у Ковель. Він відправився з ешелонами, а ми залишилися на пероні. Я все життя думала і чекала, що десь якась звістка від нього буде. Але на 82 році мого життя дочка прийшла з роботи і каже, що дізналася таку новину, що я навіть не могла уявити", – розповіла Галина Тимофіївна.
Донька пані Галини, Олена, каже, що їхня родина намагалася шукати інформацію про дідуся самостійно. В тому числі, надсилали запити до архівів, але у відповідях їм повідомляли, що в списках загиблих, зниклих безвісти, взятих у полон його немає.
"Ми сподівалися до останнього, що десь ця людина жива, – каже Олена. – Минулого року в цей час нам зателефонували з "Пошуку" і сказали, що знайшли нашого діда. Були і сльози щастя, і сльози скорботи, бо в цих людей було не дуже щасливе життя до війни, а після війни, ти шукаєш його 80 років і не знаєш де, і що. Але були і сльози радості, бо ми будемо знати, де знайшла спокій його душа".
Володимир Денисов – син загиблого влітку 1941 року Афанасія Денисова. Чоловік розповідає, що батько загинув ще до його народження.
"Дуже шкода, звичайно, що я його не бачив, а він мене. Якраз був початок війни, він і загинув. Мати писала всюди, і до Москви, і в Київ, і в Житомир. Відповіді були такі, що місце поховання і смерті ніхто не знає. Я розумів, що це був десь серпень 1941 року, але там загиблих навіть не рахували", – сказав Володимир Денисов.
Останки сотні загиблих червоноармійців представники об'єднання "Пошук" знайшли протягом 2019-2021 років на території Курненської територіальної громади.
У Житомирі на перехресті вулиць Святослава Ріхтера та Івана Кочерги будують новий світлофорний об'єкт, на це витратять 424 тисячі з міського бюджету...
Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінню виділяють з бюджету громади понад 1 млн грн за перевезення пільговиків комунальними автобусами, також підприємство має сплатити 2,5 млн грн юридичним ...
25 листопада рішенням сесії Житомирської міської ради передбачили кошти на обладнання безперебійниками ще 10 обʼєктів. Наразі у Житомирі 20 світлофорних об’єктів зі 119 вже мають резервне живлення...